Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень

Офіційний переклад


Держави – сторони цієї Конвенції,

визнаючи значний внесок Конвенції для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, підписаної у Варшаві 12 жовтня 1929 року (далі – Варшавська конвенція), та інших пов’язаних з нею документів у справу гармонізації норм міжнародного приватного повітряного права;

визнаючи необхідність удосконалення й консолідації Варшавської конвенції та пов’язаних з нею документів;

визнаючи важливість забезпечення захисту інтересів споживачів під час міжнародних повітряних перевезень і необхідність справедливої компенсації відповідно до принципу найбільш повного відшкодування;

знову підтверджуючи бажаність упорядкованого розвитку міжнародних повітряних перевезень і безперешкодного пересування осіб, багажу та вантажів згідно з принципами й цілями Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, учиненої в Чикаго 7 грудня 1944 року;

будучи переконаними в тому, що колективні дії держав стосовно подальшої гармонізації й кодифікації деяких правил, які регулюють міжнародні повітряні перевезення, у формі нової конвенції є найбільш адекватним способом досягнення справедливого балансу інтересів,

домовилися про таке:

Г л а в а І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

С т а т т я 1
Сфера застосування

1. Ця Конвенція застосовується до будь-якого міжнародного перевезення пасажирів, багажу або вантажу, яке здійснюється повітряним судном за винагороду. Вона застосовується також до перевезень повітряним судном, що здійснюються авіатранспортним підприємством безоплатно.

2. Для цілей цієї Конвенції «міжнародне перевезення» означає будь-яке перевезення, при якому, згідно з визначенням сторін, місце відправлення й місце призначення незалежно від того, чи є перерва у перевезенні або перевантаження, розташовані або на території двох держав-сторін, або на території однієї й тієї самої держави-сторони, якщо погоджена зупинка передбачена на території іншої держави, навіть якщо ця держава не є державою-стороною. Перевезення між двома пунктами на території однієї й тієї самої держави-сторони без такої зупинки не розглядається в розумінні цієї Конвенції як міжнародне.

3. Перевезення, яке повинно бути здійснене декількома послідовними перевізниками, для цілей цієї Конвенції вважається єдиним перевезенням, якщо воно розглядалося сторонами як одна операція незалежно від того, чи були оформлені документи у вигляді одного договору чи декількох договорів, і воно не втрачає свого міжнародного характеру виключно в силу того, що один чи декілька договорів повинні бути виконані повністю на території однієї й тієї самої держави.

4. Ця Конвенція застосовується також до перевезень, зазначених у главі V, з урахуванням викладених у ній умов.

С т а т т я 2
Перевезення, що здійснюються державою,
і перевезення поштових відправлень

1. Ця Конвенція застосовується до перевезень, що здійснюються державою або законно створеними суб’єктами публічного права та відповідають умовам, передбаченим у статті 1.

2. Під час перевезення поштових відправлень перевізник несе відповідальність тільки перед відповідною поштовою адміністрацією згідно з правилами, що застосовуються до відносин між перевізниками та поштовими адміністраціями.

3. За винятком наведеного в пункті 2 цієї статті, положення цієї Конвенції не застосовуються до перевезення поштових відправлень.

Г л а в а II
ДОКУМЕНТАЦІЯ ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН,
ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ,
БАГАЖУ ТА ВАНТАЖУ

С т а т т я 3
Пасажири й багаж

1. Для перевезення пасажирів оформлюється індивідуальний або груповий перевізний документ, який містить:

а) зазначення пунктів відправлення й призначення;
b) якщо пункти відправлення й призначення знаходяться на території однієї й тієї самої держави-сторони, а одна чи декілька передбачених зупинок знаходяться на території іншої держави, – зазначення, принаймні, однієї такої зупинки.

2. Замість документа, згаданого в пункті 1, можуть використовуватися будь-які інші засоби, які зберігають інформацію, зазначену в цьому пункті. Якщо використовується будь-який з таких інших засобів, перевізник пропонує надати пасажиру інформацію, збережену таким чином, письмово.

3. Перевізник надає пасажиру багажну ідентифікаційну бирку на кожне місце зареєстрованого багажу.

4. Пасажиру надається письмове повідомлення про те, що у випадку застосування цієї Конвенції вона визначає й може обмежувати відповідальність перевізників у випадку смерті або тілесного ушкодження особи та у випадку знищення, утрати, пошкодження багажу або затримки його доставки.

5. Недотримання положень попередніх пунктів не зачіпає існування або чинності договору перевезення, на який, проте, поширюється дія цієї Конвенції, у тому числі положень стосовно обмеження відповідальності.

С т а т т я 4
Вантаж

1. Для перевезення вантажу оформлюється авіавантажна накладна.

2. Замість авіавантажної накладної можуть використовуватися будь-які інші засоби, які зберігають запис про перевезення, що здійснюватиметься. У випадку використання таких інших засобів перевізник на вимогу вантажовідправника видає вантажовідправнику квитанцію на вантаж, яка дозволяє ідентифікувати відправлений вантаж та отримати доступ до даних, що зберігаються такими іншими засобами.

С т а т т я 5
Зміст авіавантажної накладної або квитанції на вантаж

Авіавантажна накладна або квитанція на вантаж містить:

а) зазначення пунктів відправлення та призначення;
b) якщо пункти відправлення та призначення знаходяться на території однієї й тієї самої держави-сторони, але одна чи декілька передбачених зупинок знаходяться на території іншої держави, – зазначення, принаймні, однієї такої зупинки; і
с) зазначення ваги відправленого вантажу.

С т а т т я 6
Документ, що стосується властивостей вантажу

У випадку необхідності відповідно до процедур, установлених митними, правоохоронними органами та подібними державними органами, від вантажовідправника може вимагатися документ із зазначенням властивостей вантажу. Це положення не створює для перевізника жодних обов’язків, зобов’язань або відповідальності, що з нього випливають.

С т а т т я 7
Опис авіавантажної накладної

1. Авіавантажна накладна оформлюється вантажовідправником у трьох оригінальних примірниках.

2. Перший примірник має позначку «Для перевізника» й підписується вантажовідправником. Другий примірник має позначку «Для одержувача» й підписується вантажовідправником і перевізником. Третій примірник підписується перевізником, який передає його вантажовідправнику після прийняття вантажу.

3. Підписи перевізника й вантажовідправника можуть бути надруковані або проставлені штемпелем.

4. Якщо на прохання вантажовідправника авіавантажну накладну оформляє перевізник, то перевізник розглядається, до доведення протилежного, як такий, що діє від імені вантажовідправника.

С т а т т я 8
Документація для перевезення декількох місць

Якщо є більше, ніж одне місце:

а) перевізник вантажу має право вимагати від вантажовідправника оформлення окремих авіавантажних накладних;
b) вантажовідправник має право вимагати від перевізника видачі окремих квитанцій на вантаж, якщо використовуються інші засоби, зазначені в пункті 2 статті 4.

С т а т т я 9
Недотримання вимог до документації

Недотримання положень статей 4–8 не зачіпає існування або чинності договору перевезення, на який, проте, поширюється дія норм цієї Конвенції, у тому числі положень стосовно обмеження відповідальності.

С т а т т я 10

Відповідальність за відомості, зазначені в документації

1. Вантажовідправник відповідає за правильність відомостей та заяв, що стосуються вантажу, унесених ним або від його імені в авіавантажну накладну або наданих ним або від його імені перевізнику для внесення в квитанцію на вантаж або для включення в запис, який зберігається іншими засобами, як це передбачає пункт 2 статті 4. Попереднє положення застосовується також у випадку, коли особа, яка діє від імені вантажовідправника, є також агентом перевізника.

2. Вантажовідправник несе відповідальність перед перевізником за будь-яку шкоду, заподіяну йому чи будь-якій іншій особі, перед якою перевізник несе відповідальність, унаслідок неправильності, неточності або неповноти відомостей або заяв, поданих вантажовідправником або від його імені.

3. Ураховуючи положення пунктів 1 й 2 цієї статті, перевізник несе відповідальність перед вантажовідправником за будь-яку шкоду, заподіяну йому чи будь-якій іншій особі, перед якою вантажовідправник несе відповідальність, унаслідок неправильності, неточності або неповноти відомостей чи заяв, унесених перевізником або від його імені в квитанцію на вантаж чи в запис, який зберігається іншими засобами, як це передбачає пункт 2 статті 4.





Якщо Ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того,
щоб повідомити про це адміністратора сайту avia.gov.ua