Проект

 ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державіадміністрації
 від ____________ №_______

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з обслуговування спеціальних категорій пасажирів
 на повітряному транспорті

Розділ 1. Загальні положення

У Методичних рекомендаціях  розглядаються питання  обслуговування спеціальних категорій пасажирів, які потребують особливої уваги при посадці на борт ПС, впродовж польоту, в разі евакуації та під час наземного обслуговування. Якщо протягом польоту пасажир потребує спеціального догляду, то він може бути прийнятий до перевезення тільки при наявності супроводжуючої особи.

Процес обслуговування  пасажирів на повітряному транспорті можливо розділити на два етапи: обслуговування на землі та на обслуговування в повітрі. В свою чергу, обслуговування на землі також розподіляється на два етапи: обслуговування в агентстві з продажу авіаперевезень або в представництві авіакомпанії та обслуговування в аеропорту (обслуговування в аеропорту вильоту та обслуговування в аеропорту по прильоту). В даному документі розглядаються та даються рекомендації по обслуговуванню пасажирів зі спеціальними  медичними показниками на повітряному транспорті, як при обслуговуванні на землі, так і на борту повітряного судна. У додатку 2 наведена технологія обслуговування спеціальних категорій пасажирів на прикладі аеропорту Бориспіль.

Пасажири спеціальних категорій пасажирів можуть бути прийняті до перевезення при дотримані наступних умов:

• у пасажира не повинно бути небезпечної хвороби та його зовнішній вигляд та психічний стан не повинен впливати на інших пасажирів, турбувати їх або загрожувати їх безпеці;
• придатність до перевезення повинна бути засвідчена лікарем на бланку „ Повітряне перевезення на особливих умовах”. Для перевезення на рейсах в межах України може  використовуватись форма, що наведена у додатку 2. Для міжнародних перевезень форма повинна відповідати вимогам резолюції ІАТА 700 та рекомендованій практиці ІАТА 1700 (додаток 3,4,5).
• пасажир повинен підписати декларацію про звільнення перевізника від відповідальності.

На всіх пасажирів спеціальних категорій та їх багаж поширюються загальні умови перевезення, крім предметів, які необхідні хворому у польоті та собак-поводарів, які супроводжують сліпого пасажира.

 Викладені правила та рекомендації стосуються лише особливостей, пов’язаних із наданням додаткових  зручностей і безпеки перевезення цієї категорії пасажирів. 

Для замовлення спеціального обслуговування всі пасажири та види  послуг мають свій  код. Обслуговування повинно замовлятися у авіакомпанії, рейсом якої буде здійснено перевезення (Special Service Requirement – SSR).

Для визначення характеру спеціального обслуговування, що повинно бути надане при здійсненні авіаперевезення,  пасажири поділяється на дві групи:

• медичний випадок (SSR код -  MEDA) – пасажир потребує проходження медичного огляду та надання медичного висновку щодо стану його здоров’я на момент здійснення перевезення.
• не медичний випадок (non – medical case) – пасажир не потребує медичного огляду та від нього не вимагається надання висновку щодо стану здоров’я на момент здійснення перевезення.

До пасажирів з обмеженими функціями руху відносяться пасажири, що пересуваються за допомогою інвалідних візків, пасажири, що  перевозяться на ношах.

Пасажири, що пересуваються з допомогою інвалідних візків поділяються на 3 категорії:

До інших пасажирів з обмеженими можливостями належать:

Авіакомпанії можуть надавати пасажирам, які мають нерухомість ніг, спеціальне обладнання. Для замовлення такого обладнання використовуються наступні коди:

Для замовлення додаткового кисню (Supplementary oxygen) використовується код  SSR – MEDA/OXYG

Кількість пасажирів з обмеженими можливостями на рейсі не може бути більшою за кількість пасажирів, які здатні надати їм допомогу під час аварійної ситуації.

Пасажири, яким за медичними показниками заборонено користуватися кисневими балонами, до перевезення не приймаються.

Вагітні жінки до перевезення повітряним транспортом можуть бути прийняти за умови, що термін вагітності у них не більшій ніж 35 тижнів, а  при багатоплідності – не більше 32 тижнів. Бланк „Повітряне перевезення на особливих санітарних умовах” повинен бути заповнений та підписаний лікарем не раніше ніж за місяць до початку перевезення, у якому лікар повинен зазначити стадію вагітності, а також підтвердити, що вагітність проходить без ускладнень.

Жінки  з більшім терміном можуть бути прийняті до перевезення тільки з дозволу перевізника у супроводі лікаря або іншого медичного працівника.

Перевезення породіль і новонароджених дітей протягом перших 7 днів після пологів заборонено.

Для перевезення дітей, народжених раніше терміну, потрібна медична довідка, що підтверджує безпеку їх перевезення повітряним транспортом.

Авіакомпанії повинні приймати до перевезення пасажирів, які потребують транспортування на ношах.

Надання дієтичного або спеціального харчування залежить від можливостей перевізника. Перевізник не повинен забезпечувати пасажира ліками. 

Розділ 2. Терміни, визначення та скорочення 

Авіаційний перевізник (авіаперевізник) – юридична або фізична особа, уповноважена здійснювати повітряні перевезення на підставі операційної ліцензії, – у випадку українського авіаперевізника, що має сертифікат експлуатанта виданий Державіаадміністрацією, або на підставі відповідного документу компетентного органу іншої країни, який відповідає положенням міжнародних договорів, що є обов’язковими для України, – у випадку іноземного авіаперевізника.

Експлуатант аеропорту – юридична або фізична особа, утримувач сертифіката аеропорту, що здійснює аеропортові діяльність, організацію та координацію робіт в аеропорту.

Пасажир – особа, що перевозиться повітряним судном згідно з договором перевезення.

Пасажир з обмеженою рухливістю (Passenger with reduced mobility – PRM) або інвалід -  це пасажир, рухливість якого при використанні транспорту є обмеженою з причини будь-якої фізичної (сенсорної або опорно-рухливої, постійної або тимчасової) чи розумової недієздатності, або з будь-якої іншої причини, або такої, як похилий вік, та стан якої потребує відповідної уваги та пристосування до її особливих потреб в обслуговуванні, яке є доступним для всіх пасажирів.

Пасажир спеціальної категорії (пасажир з спеціальними  медичними показниками) -   це хворі, інваліди, сліпі пасажири без супроводу, а також вагітні жінки та люди похилого віку.

Розділ 3. Стандарти і рекомендована практика 

Стандарти і Рекомендована практика щодо спрощення формальностей, наведені у Додатку 9 до Чикагської Конвенції. У цьому додатку викладені основні положення щодо спрощення формальностей при перевезенні пасажирів, які потребують особливої допомоги (Глава 8, пункт Н), а саме:

Пасажирам-інвалідам повинна  надавись особлива допомога, яка б гарантувала  отримання обслуговування цією категорією пасажирів послуг, передбачених для всіх інших пасажирів. Така допомога включає надання інформації та вказівок, які зрозумілі пасажирам з функціональними порушеннями органів відчуттів та сприймання.

Пасажирам-інвалідам повинна бути надана можливість доступу до всіх видів обслуговування, яке надається пасажирам протягом всієї поїздки.

Авіаційні перевізники, експлуатанти аеропортів та інші суб’єкти авіаційної та аеропортової  діяльності повинні здійснювати  заходи з метою встановлення єдиних стандартів доступності транспортних послуг для інвалідів з моменту прибуття  в аеропорт відправлення до моменту виходу з аеропорту призначення.

Авіаційні перевізники, експлуатанти аеропортів та інші суб’єкти авіаційної та аеропортової  діяльності повинні співпрацювати з питань створення та координації програм щодо підготовки кваліфікованого  персоналу для  здійснення допомоги інвалідам.

Експлуатант аеропорту повинен вживати усі необхідні заходи, щоб будівлі  та служби в аеропортах відповідали потребам інвалідів.

З метою полегшення пересування інвалідів та  осіб похилого віку між повітряним судном та аеровокзалом як по прибутті, так і при вильоті, в разі необхідності слід забезпечувати надання   підйомних  систем або інших пристроїв у випадку відсутності телескопічних пасажирських трапів.

Необхідно вживати заходи  для того, щоб пасажири, які мають дефекти слуху та зору, мали можливість отримувати інформацію про рейси.

Місця збору інвалідів та пристарілих осіб, посадка/висадка яких здійснюється у споруді аеровокзалу, повинна розташовуватись як  можна ближче до головного входу.  З метою полегшення руху в напрямках різних зон аеропорту маршрути руху  повинні   бути вільні від перешкод.

Там, де доступ до підприємств сфери обслуговування ускладнений, треба вжити усі необхідні заходи для того, щоб забезпечити доступне та відносно недороге наземне транспортне обслуговування, орієнтуючі діючі системи громадського транспорту та системи, які проектуються, на  задоволення  потреб осіб, які потребують  допомоги під час  руху або надання їм спеціального  транспортного обслуговування.

Необхідно  створити необхідні умови для стоянок транспортних засобів осіб, які потребують допомоги під час руху, вживати необхідні заходи для полегшення руху між стоянками повітряних суден та будівлею аеровокзалу.

У випадку браку  часу під час  стиковок рейсів або через  інші обставини, необхідно дозволяти по можливості та по мірі необхідності безпосередню пересадку інвалідів та осіб похилого віку з одного повітряного судна на інше.

Авіакомпанії повинні вживати заходи для того, щоб повітряні судна, які вводяться в експлуатацію вперше або після суттєвого переобладнання   відповідали стандартам доступності по відношенню до  обладнання на борту, включаючи відкидні поручні крісла, бортові коляски, туалети, а також приладдя для світла, піктограми.

Інвалідні коляски, спеціальну апаратуру та обладнання, якими користуються пасажири-інваліди, рекомендується перевозити безкоштовно у пасажирському салоні, якщо для цього є, на думку експлуатанта повітряного судна, достатньо місця та якщо це відповідає вимогам безпеки. Службові тварини, які супроводжують пасажира-інваліда, також повинні перевозитись безкоштовно у пасажирському салоні при умові дотримання правил експлуатації повітряного судна.

Інвалідам слід надавати право самим приймати рішення стосовно того, чи потрібна їм допомога супроводжувача, та здійснювати поїздку без отримання на це медичного дозволу.  Однак, обов’язково необхідно повідомити  заздалегідь авіаційного перевізника   стосовно того чи потрібна допомога або підйомне обладнання. Авіаційний перевізник має право   вимагати від інвалідів отримання медичного дозволу тільки у випадках, коли  не може бути гарантовані безпека або здоров’я самих інвалідів або інших пасажирів. Крім того,  авіаційний перевізник має право вимагати наявність  супроводжуючого тільки у тих випадках, коли очевидно, що інвалід не може без нього обійтись, і тому не може гарантуватись безпека або здоров’я самого інваліда або інших пасажирів.

У випадках, коли потребується наявність супроводжуваної особи, авіаційний перевізник має право надавати знижки для перевезення такої особи.

Приймаючи до уваги те, що Україна прагне вступити до Європейського Співтовариства, авіаційні перевізники повинні привести свої правила, керівництва з обслуговування пасажирів до вимог Регламенту (ЄС) № 1107/2006 Європейського Парламенту та Ради від 05.06.2006 Про права інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю при використанні повітряного транспорту. Текст Регламенту приведено у додатку 6.

Методичні рекомендації щодо створення та організації роботи Груп (служб) надання допомоги особам з обмеженими фізичними можливостями затвердженні наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 18.12.2007р. №1174.

Розділ 4.  Обслуговування на землі

4.1.Обслуговування в агентствах (представництвах) з продажу перевезень

Перевезення пасажира з обмеженими функціями руху (PRM) за будь-яких обставин є предметом попереднього узгодження з перевізником. При здійснені бронювання агент з продажу перевезень повинен надіслати запит до авіакомпанії, для чого в бронювання через SSR запит за допомогою кодів вводиться інформація про пасажира з обмеженими можливостями та вид послуг, які ним замовляються.

Запит має бути надіслано до авіакомпанії:

• щодо перевезення пасажирів категорії PRM – не пізніше, ніж за 24 години до вильоту рейсу;
• перевезення пасажирів на ношах (STCR) – не пізніше, ніж за 72 години до вильоту рейсу.

Авіакомпанії можуть встановлювати менший термін, при якому повинен направлятися запит на надання послуг. 

Підтвердження стосовно того, що авіакомпанія надасть пасажиру замовлені послуги, є заміна коду очікування на підтверджений статус   у SSR елементі бронювання.

Авіакомпанія приймає рішення про підтвердження послуги виходячи з наступних критеріїв:

• стан здоров’я пасажира;
• обмеження щодо кількості на рейсі;
• наявність замовленого спеціального обладнання;
• характер перевезення ( виключно рейсами однієї компанії, чи залучені інші перевізники).

Якщо перевезення за маршрутом слідування передбачає участь різних перевізників, то пасажир може буди прийнятий до перевезення лише за наявності підтвердження інших перевізників про надання послуги яка замовляється.

Агент з продажу перевезень зобов’язаний проінформувати пасажира щодо необхідності  прибути на реєстрацію рейсу заздалегідь для належного задоволення його потреб.

Агент з продажу перевезень, який здійснює бронювання місць та оформлення квитка, повинен виконати наступні операції:

• заповнити бланк „Повітряне перевезення на особливих санітарних умовах” у двох примірниках (Додаток 2).
• перевірити повноту та точність записів зроблених лікарем у відповідному розділі бланку „Повітряне перевезення на особливих санітарних умовах” у двох примірниках (Додаток 2).
• забезпечити підпис пасажира  у відповідному розділі бланку „Повітряне перевезення на особливих санітарних умовах” у двох примірниках (Додаток 2).
• оформити квиток при умові підтверджених місця та замовлених послуг.

Забороняється оформлювати квиток зі статусами листа очікування (WL), запит на бронювання місця зроблено, але підтвердження не отримано (RQ), при наявності місць після реєстрації (SA), надання місця при першій можливості (SB). 

К пасажирському квитку, а у випадку оформлення електронного квитка до маршрут/квитанції, додається оригінал заповненого бланку  „Повітряне перевезення на особливих санітарних умовах”.

У випадку трансферного перевезення, агент з продажу перевезень повинен враховувати ступінь  нерухомості пасажира. Бажано, щоб трансфер не проходив з ночівлею.

Перевезення сліпих пасажирів слід рахувати, як перевезення на особливих умовах, і перевізник має право вимагати присутності  супроводжуючої особи. Якщо сліпий пасажир прямує у супроводі собаки-поводиря, то собаку дозволяється перевозити безкоштовно в салоні для пасажирів. Для перевезення такого собаки потрібно пред’явлення  офіційного документу, який би засвідчував, що собака пройшов спеціальне тренування.

Пасажири, які транспортуються на ношах, платять діючий тариф і крім того, додаткову оплату у розмірах, які передбачаються перевізником. Перевізники можуть встановлювати доплати в залежності від фактичної кількості місць, які займають  ноші або демонтуються, або незалежного від цього. На доплату оформлюється МСО, або зазначається  у квитку сума доплати.

При створенні  бронювання агент з продажу перевезень повинен в SSR елементі після коду MEDA зазначати:

• вік та  стать пасажира;
• вид хвороби або інвалідність;
• буде пасажир перевозитися сидячи, або лежачі на ношах;
• інші спеціальні заходи, які необхідні на борту або на землі, наприклад: особливе застосування кисню, допомога медичного працівника аеропорту на час посадки (висадки) в/з літак(а) або під час трансферної посадки, необхідність санітарного автомобіля, крісла-коляски, також чи може пасажир самостійно  підніматися/спускатися по трапу, чи буде пасажир супроводжуватись.

У зв’язку з тим, що інвалідні візки на  акумуляторі ( сухозарядний або електролітний)   підпадають під правила перевезення небезпечних вантажів та не всі авіакомпанії мають право на перевезення небезпечних вантажів, агент з продажу перевезень зобов’язаний  сповістити авіакомпанію про бажання пасажира перевезти інвалідний візок на акумуляторі і отримати  згоду від авіакомпанії.

4.2.Обслуговування в аеропорту

4.2.1. Обслуговування в аеропорту вильоту

Пасажири категорії PRM мають право на додаткове безкоштовне перевезення інвалідного візка, милиць та інших допоміжних засобів пересування.

При здійсненні обслуговування пасажира категорії PRM, що подорожує з власним інвалідним візком потрібно:

• уточнити характеристики інвалідного візка відносно типу акумулятора (сухо зарядний чи електролітний кислотний);
• внести інформацію щодо типу акумулятора в систему реєстрації DCS (якщо у бронюванні дана інформація відсутня);
• повідомити службу контролю завантаження;
• надати відповідну допомогу при проходженні митних та імміграційних  формальностей;
• забезпечити посадку на борт ПС в першу чергу, до посадки інших пасажирів;
• забезпечити надання інформації про перевезення пасажирів PRM екіпажу через іменний пасажирський список (PIL) та повідомити командиру ПС (CLI);
• впевнитись, що інформація щодо даного перевезення відправлена в аеропорт прибуття через повідомлення PSM (Passenger Service Message).

4.2.2. Обслуговування в аеропорту трансферу або прибуття

Авіакомпанія повинна :

• надати пасажиру допомогу, що визначена у PSM, а також сприйняття у проходженні імміграційних, митних формальностей, отриманні багажу;
• при пересадці на рейс іншого перевізника, необхідно переконатись, що він поінформований про особливе перевезення;
• повернути усе спеціальне обладнання (ноші, допоміжні пристрої, кисневі балони тощо) до аеропорту походження.

Якщо в транзитному аеропорті процедури обслуговування пасажирів передбачають їх висадку до аеровокзалу, то за умови, що це не суперечить місцевим правилам безпеки та за узгодженням з командиром ПС, пасажир категорії PRM та особа(и), що його супроводжує(ють) можуть залишатися на борту ПС.

4.2.3. Обслуговування при відхиленнях від виконання рейсу за розкладом

При виникненні нестандартних ситуацій (затримка рейсу, втрата стикування тощо), пасажири PRM обслуговуються у відповідності з вимогами ІАТА.

При тривалій затримці рейсу (більше 6 годин) пасажирам  PRM пропонується розміщення в готелі незалежно від періоду доби (день чи ніч).

При перевезенні за системою „Інтерлайн” відповідальність за пасажира закінчується після передачі пасажира перевізнику на подальшому рейсі.

Якщо перевізник подальшого рейсу з будь-яких причин не може забезпечити пасажиру PRM попередньо підтверджене перевезення, то він повинен здійснити усі заходи щодо врегулювання ситуації з найменшими незручностями для пасажира. 

4.2.4. Обслуговування пасажирів у інвалідних візках.

Якщо пасажир використовує власний інвалідний візок, то його перевезення здійснюється безкоштовно.

Для уникнення будь-яких пошкоджень, що можуть бути завдані ПС або іншому майну та для забезпечення надійного та безпечного перевезення необхідно дотримуватись певних вимог та реєструвати самохідні інвалідні візки лише як зареєстрований багаж. Прийом до перевезення інвалідних візків на акумуляторах регламентуються Правилами перевезення небезпечних предметів та речей (Dangerous Goods Regulations) і може здійснюватись тільки авіакомпанією, яка має ліцензію на цей від діяльності.

Інвалідний візок на сухозарядному акумуляторі (Dry cell battery powered wheelchair WCBD) приймається до перевезення як зареєстрований багаж у відповідності до Правил перевезення небезпечних предметів та речовин ІСАО та ІАТА, за умови, що:

• клеми акумулятора відключені;
• контакти акумулятора ізольовані для уникнення замикання;
• акумулятор надійно закріплений на інвалідному візку.

Якщо інвалідний візок використовується для транспортування пасажира до ПС, а також, якщо він потрібен негайно після висадки з борту ПС, то повинна бути задіяна процедура „Delivery at aircraft”.

Інвалідний візок з електролітним акумулятором (Wet cell battery powered wheelchair WCBW) приймається до перевезення як зареєстрований багаж лише за умови, що:

• при здійсненні завантаження, під час перевезення та при розвантаженні інвалідний візок буде знаходитись в вертикальному положенні для запобігання виливання електроліту;
• клеми акумулятора відключені;
• його контакти надійно ізольовані для запобігання короткого замикання;
• акумулятор надійно закріплений на інвалідному візку.

Якщо транспортування WCBW у вертикальному положенні не може бути забезпечене з будь-яких причин, то акумулятор необхідно від’єднати. За таких обставин інвалідний візок перевозиться як звичайний зареєстрований багаж без спеціальних обмежень.

Для перевезення акумулятора використовується спеціальний контейнер з міцного жорсткого матеріалу:

• тара має бути непроникна для рідин, стійка до електроліту та закріплена у вантажному відсіку ПС не простим підпиранням іншим багажем та вантажем, а з використанням спеціальних засобів;
• акумулятор має бути захищений від короткого замикання, встановлений  вертикально та вкритий достатньою кількістю абсорбуючої речовини для всмоктування всієї кількості електроліту на випадок, якщо наповнення акумулятора проллється.

Для інформування командира ПС про розміщення інвалідного візка використовується повідомлення типу NOTOC (Notification to Captain).

Інвалідний візок складний з ручним управлінням (Manual power folding wheelchair – WCMP) приймається до перевезення як багаж без спеціальних обмежень.

Рекомендується під час реєстрації інвалідного візка будь-якого типу в якості зареєстрованого багажу забезпечувати його маркування іменною багажною биркою „Name Label”.

4.2.5. Обслуговування пасажирів з кисневими балонами

Балони з киснем, що належать пасажиру, відносяться до категорії небезпечних предметів та перевозяться виключно в якості вантажу. Окремі запити щодо обмеженого використання кисню в медичних цілях під час польоту відповідно до рекомендацій, визначених в медичній довідці, можуть бути надані тільки за умови попереднього узгодження щодо технічної можливості його надання.

За будь-яких обставин забороняється використання кисневого комплекту (балон та маска для подачі кисню) під час зльоту та посадки.

4.2.6. Вимоги до облаштування аеропортів для потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями

При сертифікації аеропортів, а також суб’єктів аеропортової діяльності, які здійснюють обслуговування пасажирів і багажу звертається особлива увага на облаштування аеропортів для потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями, а саме:

• наявність кімнат відпочинку, зони відпочинку;
• пристосованість туалетних кімнат;
• пристосування камер схову;
• пристосованість кас та інформаційно – довідкових  бюро;
• пристосованість кабін паспортного контролю;
• наявність інвалідних колясок для пересування в аеропорту та переміщення у салоні;
• наявність табло, які дають змогу отримувати інформацію щодо виконання рейсів та іншу інформацію з вадами слуху;
• наявність нанесених на підлозі спеціальних контрастних позначень для осіб з вадами зору;
• наявність пандусів;
• наявність ліфтів та ескалаторів;
• наявність спеціальних трапів без сходів для безперешкодної посадки/висадки осіб з обмеженими фізичними можливостями з повітряних суден малої авіації;
• наявність місць для паркування автомобілів.

Розділ 5. Обслуговування в повітрі 

5.1.Обслуговування на борту повітряного судна

Виконання технології обслуговування пасажирів на борту для бортпровідників починається з моменту приходу пасажирів на повітряне судно та закінчується після посадки повітряного судна і виходу останнього пасажира. Протягом усього цього часу  бортпровідник повинен знаходитись з пасажирами, не залишаючи їх без уваги та нагляду.

Про наявність на борту хворих пасажирів (інвалідів) і надання спеціального обладнання інформується командир повітряного судна та бригадир бортпровідників.

Посадка в літак хворих пасажирів (інвалідів) і осіб, які їх супроводжують здійснюється до посадки пасажирів.

В пунктах транзиту хворі пасажири (інваліди) і особи, які їх супроводжують, залишаються  на борту при умові виконання правил безпеки.

Хворі пасажири (інваліди) і особи, які їх супроводжують залишають літак в останню чергу.

При розміщенні хворих пасажирів (інвалідів) в салонах літака необхідно зважати на специфіку їх перевезення. Місця, які будуть їм відведені  повинні:

• не заважати у випадку термінової евакуації при аварійній ситуації;
• не перешкоджати вільному доступу до запасних (аварійних) виходів;
• мають бути зручними для їх посадки/висадки і для самого пасажира.

Супроводжуючим особам  місця надаються поряд з хворим пасажиром (інвалідом).

Сліпих та глухих пасажирів, яких супроводжує собака – поводир слід розташовувати на місцях де є вдосталь місця для собаки і недалеко від запасного виходу. Під час польоту собака повинна знаходитись біля ніг пасажира у наморднику та на повідку. Собаці-поводирю не може бути надано окреме місце.

При пересуванні по салону сліпий пасажира повинен слідувати за бортпровідником поклавши свою ліву руку на праве плече бортпровідника. 

5.2. Медичне обслуговування

Медичне обслуговування  пасажирів здійснюється як перша   долікарська допомога. У випадку необхідності для здійснення медичної допомоги можуть залучатися пасажири – лікарі, які залучаються бортпровідниками шляхом опиту  або спеціальної інформації.

Вміст бортової медичної аптечки і її місце знаходження на борту обумовлюється відповідними нормативними документами.

Медичне обслуговування включає в себе допомогу пасажирам у випадку пологів на борту. Для цих випадків необхідно мати відповідний допуск одного з членів бригади бортпровідників  та акушерський набір. Акушерський набір повинен включати окрім необхідного набору інструментів, стерильний набір предметів одноразового використання (простирадла, пелюшки, серветки та інше).    

Протягом  усього польоту бортпровідник зобов’язаний особливо наглядати  за хворими на ношах, інвалідами, вагітними жінками, особами похилого віку,  звертаючи увагу на специфічні зовнішні ознаки, які характеризують стан здоров’я пасажира.

Ліки подаються пасажирам з таці або робочої тарілки. При подачі ліків у вигляді порошку або пігулок на тацю (тарілку) ставиться склянка з охолодженою кип’яченою водою, поряд кладуться ліки в упаковці. З таці (тарілки) ліки пасажир бере самостійно.

При видачі капель для внутрішнього застосування на тацю (тарілку) ставиться ємність з каплями, медична мензурка та склянка з охолодженою кип’яченою водою. У присутності пасажира бортпровідник наливає необхідну кількість капель у мензурку, розбавляє невеликою кількістю води і пропонує пасажиру.

Каплі для зовнішнього застосування подаються у відповідній ємності на таці (тарілці), рядом розташовують піпетку та чисту паперову серветку.   

При необхідності бортпровідник повинен надати  допомогу. Таця (робоча тарілка) подається таким чином, щоби пасажиру було зручно взяти ліки рукою.

5.3.Рекомендації щодо зниження ризику та ослаблення негативного впливу перевантажень організму

Якби не намагався обслуговуючий персонал створити комфортну, приємну атмосферу на борту, умови польоту такі, що пасажир іноді відчуває погіршення самовідчуття.  З метою зниження ризику захворювання  та послаблення  негативної дії перевантажень організму рекомендується слідувати наступним порадам: 

• для авіаподорожей потрібно вибирати вільну, зручну одежу та взуття;
• під час польоту частіше пити воду та соки, не вживати алкогольних напоїв, чаю, кофе, які зневоднюють організм;
• не переїдати до та підчас перельоту, щоб уникнути нудоти;
• при запамороченні необхідно сфокусувати погляд на якомусь нерухомому предметі;
• для позбавлення відчуття „закладення” та шуму у вухах необхідно посмоктати льодяник або позіхнути;
• для позбавлення відчуття „стягнення” шкіри обличчя необхідно скористатись зволожуючим кремом;
• для усунення відчуття „сухості” у носі  необхідно скористатись каплями чи спрєем;
• при утомі або „різі” в очах необхідно закапати очні краплі. Тим, хто носить контактні лінзи, краще зняти їх та надіти окуляри;
• пасажирам, які страждають варикозним розширенням вен рекомендується мати з собою підтримуючі гольфи;  сидячі у кріслі не кладіть ногу на ногу, таке положення ніг створює додатковий тиск на вени, краще час від часу виконувати розслаблюючі вправи для ніг та частіше змінюйте положення.

Для покращення самовідчуття можна рекомендувати наступні вправи:

Розминка  шийного відділу. Робіть повільні обертальні рухи головою за годинковою стрілкою  та проти годинкової стрілки з максимально можливою амплітудою. Цю праву можна урізноманітнити нахилами голови вперед  та назад, а також до правого та лівого плеча. Головне виконувати  цю вправу намагатися максимально розтягнутись та виконувати рухи неспішно та плавно.

 Розминка грудного відділу. Якщо простір дозволяє, можна витягти руки вперед та до гори до максимального розпрямлення. Таким чином, розправляється грудна клітка, а разом з нею і легені, знімаючи таким чином напругу м’язів та тонізуючи хребет.

Розминка грудного та поперекового відділу. Сядьте прямо, обійміть себе за плечі зробити повороти вправо на вліво, наскільки дозволяє індивідуальна гнучкість.    

Зниження навантаження на крестец.  Рекомендується не рідше  одного разу на 10 хвилин вносити зміни в своє сидяче положення, тобто  трохи зміщайте центр ваги, навіть тоді коли  спина ще не затерпла. Приблизно з такою ж частотою закидайте нога на ногу, змінюючи положення кожної з інтервалом 5 – 7 секунд на протязі однієї хвилини.

Додаток 1 

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ КАТЕГОРІЙ ПАСАЖИРІВ НА ПРИКЛАДІ „ МІЖНАРОДНОГО  АЕРОПОРТУ „БОРИСПІЛЬ”.  

1. Загальні положення

Обов’язки з обслуговування пасажирів з обмеженою рухливістю при проходженні усіх формальностей в аеропорту  покладаються на чергових аеровокзалу.

Обов’язки з координації роботи чергових аеровокзалу з надання послуг інвалідам здійснює черговий адміністратор та старший черговий аеровокзалу.

Інформація про наявність на рейсі інваліда диспетчеру терміналу “А”/“В” може надійти від співробітників медичного пункту, представників авіакомпанії, чергових авіадовідки, чергового адміністратора, чергового аеровокзалу або при обслуговуванні пасажира по прильоту – з телеграми PSM.

Диспетчер терміналу “А”/“В” передає інформацію про наявність на рейсі інваліда всім суміжним службам:

• при обслуговуванні на відправлення: при здійсненні циркулярного оголошення про посадку пасажирів до ПС,
• при обслуговуванні на прибуття: при здійсненні циркулярного оголошення про захід на посадку ПС, посадку ПС.

При обслуговування пасажира на відправлення рішення стосовно допуску інваліда до перевезення на ПС приймає представник авіакомпанії на підставі документів про стан інваліда від медичної установи, яка безпосередньо опікувалась інвалідом.

У випадку, коли інвалід спочатку звернувся до медичного пункту, співробітники медичного пункту повідомляють за телефоном диспетчера терміналу “А” або диспетчера терміналу “В” про наявність у медичному пункті аеропорту інваліда та необхідність організації обслуговування та транспортування пасажира цієї категорії.

Обслуговування інваліда на ношах здійснюється на ношах  медичного пункту.

За запитом інваліда або за проханням осіб, що його супроводжують, інваліду може бути надана медична допомога, яку здійснюють співробітники медичного пункту аеропорту.

Особам, що супроводжують інваліда та мають намір летіти з ним, може бути надано право, за узгодженням з відповідними службами (прикордонниками, митницею, безпекою) пройти усі формальності разом з інвалідом не за стандартним напрямком.

Посадка до ПС інваліда на ношах та інвалідних крісло-колясках здійснюється в першу чергу, а висадка з ПС – в останню чергу.

У разі використання інвалідом власної інвалідної крісло-коляски її завантажують до багажного відсіку ПС. У такому разі її оформлюють багажною биркою та завантажують в останню чергу. Інваліду видається відривна частина багажної бирки.

2 Обслуговування інвалідів на кріслах-колясках відліт

2.1. Після отримання інформації від диспетчера термінала «А» чи «В», чергової залу або представника авіакомпанії про необхідність надання послуг інваліду(ам) черговий адміністратор призначає чергових аеровокзалу для обслуговування даної категорії пасажирів.

2.2. При зверненні інваліда або особи, що здійснює супроводжує інваліда на відправлення, безпосередньо до Центру з надання спеціальних послуг черговий адміністратор призначає чергових аеровокзалу для обслуговування та інформує диспетчера терміналу «А» або «В» про наявність на рейсі інваліда.

2.3. Черговий аеровокзалу зустрічає інваліда.

2.4. Після перевірки у інваліда наявності відповідних документів супроводжує його через пункт обмеження доступу супроводжуючих в митну зону (для пасажирів міжнародних рейсів) до відповідної стійки реєстрації терміналу «А» або «В».

2.5. При наявності у інваліда багажу черговий аеровокзалу допомагає в доставці багажу до стійки реєстрації.

2.6. Реєстрацію авіаквитків та багажу, усі інші формальності: контроль на безпеку, митний догляд, паспортний контроль (для пасажирів міжнародних рейсів) інвалід здійснює позачергово у супроводі чергового аеровокзалу.

2.7. У випадку, коли проходження усіх формальностей інвалідом не може здійснюватися за стандартним напрямком, реєстрація пасажира, оформлення його співробітниками  митниці, КПП - Бориспіль (для пасажирів міжнародних рейсів), контроль на безпеку здійснюється в місцях, узгоджених з відповідними службами.

2.8. Після проходження усіх формальностей інвалід знаходиться в зоні вильоту.

2.9. При передачі підсумків реєстрації диспетчеру терміналу “А” чи “В” агент з реєстрації повідомляє про наявність на рейсі інваліда(ів).

2.10. Диспетчер терміналу “А” чи “В” при здійсненні циркулярного оголошення про початок посадки на рейс вказує про наявність на рейсі інваліда(ів).

2.11. Після оголошення про початок посадки на рейс черговий аеровокзалу супроводжує інваліда до виходу на посадку, повідомляє агента зустрічі та посадки про наявність інваліда, організовує транспортування пасажира до перонного автобусу або машини «амбуліфт» та з перонного автобусу або машини «амбуліфт» до ПС (якщо посадка до ПС здійснюється через авіабрідж, черговий аеровокзалу організовує посадку пасажира у літак через авіабрідж).

2.12. Транспортування інваліда по пасажирському трапу та в салоні ПС (якщо в цьому є необхідність) здійснюють вантажники.

3. Обслуговування інвалідів на ношах  на відліт

3.1. При передачі підсумків реєстрації диспетчеру терміналу “А”, “В” агент з реєстрації повідомляє про наявність на рейсі інваліда на ношах.

3.2. Транспортування інвалідів на ношах здійснюється співробітниками тої медичної установи, яка робить супровід інваліда, а також (якщо в цьому є необхідність) вантажниками-комплектувальниками АВК.

3.3. При необхідності транспортування інвалідів на ношах силами працівників аеровокзального комплексу  черговий адміністратор інформує диспетчера комплектування багажу про виділення вантажників-комплектувальників.

3.4. Черговий аеровокзалу організовує проходження інвалідом на ношах усіх формальностей у медичному пункті аеропорту чи біля залу прильоту та здійснює доставку документів пасажира для реєстрації авіаквитка та багажу інваліда.

3.5. Диспетчер терміналу “А”, “В” при здійсненні циркулярного оголошення про початок посадки на рейс вказує про наявність на рейсі інваліда на ношах.

3.6. Після оголошення про початок посадки на рейс черговий аеровокзалу організовує транспортування пасажира на ношах до перонного автобусу або машини «амбуліфт» та з перонного автобусу або машини «амбуліфт» до ПС (якщо посадка до ПС здійснюється через авіабрідж, черговий аеровокзалу організовує посадку пасажира у літак через авіабрідж).

3.7. Транспортування інваліда на ношах по пасажирському трапу та в салоні ПС (якщо в цьому є необхідність) здійснюють вантажники.

4. Обслуговування інвалідів на кріслах-колясках приліт

4.1. Після отримання інформації від диспетчера терміналу “А”, “В” про захід на посадку рейсу з інвалідом на борту ПС черговий адміністратор призначає чергового аеровокзалу для обслуговування такого пасажира.

4.2. При зверненні особи, що здійснює зустріч інваліда на прибуття, безпосередньо до Центру з надання спеціальних послуг черговий адміністратор уточнює номер рейсу та категорію інваліда, призначає чергових аеровокзалу для обслуговування, а також інформує диспетчера терміналу «А» або «В» про наявність на рейсі інваліда.

4.3. Транспортування інваліда в салоні ПС і по пасажирському трапу (якщо в цьому є необхідність) здійснюють працівниками, на яких ці обов’язки покладені посадовими інструкціями. Це можуть бути вантажники, водії самохідних механізмів тощо.

4.4. Черговий аеровокзалу організовує:

•  висадку інваліда з ПС до перонного автобусу або машини «амбуліфт» (якщо зустріч пасажирів здійснюється через авіабрідж, черговий аеровокзалу організовує транспортування пасажира з літака через авіабрідж).
• висадку інваліда з перонного автобусу або машини «амбуліфт» до залу прильоту;
• позачергове проходження інвалідом паспортного та митного контролю (при обслуговуванні пасажирів міжнародних рейсів);
• при наявності у інваліда багажу допомагає в доставці багажу від стрічки транспортеру видачі багажу до виходу у місто;
• після отримання інвалідом багажу та проходження усіх формальностей передає інваліда зустрічаючим особам;
• у разі відсутності зустрічаючої особи викликає представника авіакомпанії-перевізника та начальника зміни аеровокзального комплексу для вирішення питання стосовно подальшого обслуговування інваліда.

5. Обслуговування інвалідів на ношах на приліт

5.1. Після отримання інформації про захід на посадку рейсу з інвалідом на ношах на борту ПС диспетчер терміналу “А”, “В” повідомляє про це співробітників медичного пункту та чергового адміністратора.

5.2. Після отримання інформації від диспетчера термінала «А» чи «В» про наявності на рейсі інваліда(ів) на ношах черговий адміністратор призначає чергових аеровокзалу для обслуговування.

5.3. Транспортування інвалідів на ношах здійснюється співробітниками тої медичної установи, яка робить супровід інваліда, а також (якщо в цьому є необхідність) в салоні ПС і по пасажирському трапу до машини «амбуліфт» або до машини “Швидка допомога” займаються працівниками, на яких ці обов’язки покладені посадовими інструкціями. У випадку, коли літак знаходиться на авіабріджі, інвалід доставляється через вихід на посадку № 4 або № 5 (або по трапу біля запасного виходу з ПС у хвостовій частині літака – за погодженням з представником авіакомпанії) на перон, де його очікує машина “Швидка допомога”.

5.4. Проходження усіх формальностей інвалідом та оформлення його співробітниками Бориспільської митниці, КПП-Бориспіль (для пасажирів міжнародних рейсів) здійснюється у медпункті аеропорту або у місці, узгодженому з відповідними службами.

5.5. Черговий аеровокзалу організовує:

• при наявності у інваліда багажу отримання та доставку багажу від стрічки транспортеру до медичного пункту;
• після проходження усіх формальностей передає інваліда особам, що його зустрічають;
• у разі відсутності зустрічаючої особи викликає представника авіакомпанії-перевізника та начальника зміни АВК для вирішення питання стосовно подальшого обслуговування інваліда.

Додаток 2 

ПОВІТРЯНЕ ПЕРЕВЕЗЕННЯ  ПО ОСОБЛИВИМ
САНИТАРНИМ УМОВАМ 

Частина І
(заповнюється офісом авіакомпанії або агентством після отримання дозволу від авіакомпанії на перевезення)

1. Прізвище, ім’я, по батькові ___________________________________________________
2. Вік _________________________________3. Стать – чоловіча, жіноча.(необхідне підкреслити)
4. Адреса: _______________________________________________________________________
________________________________________________________телефон________________
5. Маршрут:
     Пункт                                                  Пункт                                                Пункт
відправлення _______________призначення _______________ трансферу _______________   
Номер рейсу _________________, дата _________________№ бронювання_______________
6. Місце призначення: лікарня, курорт, приватна адреса, інше (необхідне підкреслити)
Повна адреса____________________________________________________________________
7. Наземне перевезення потребує замовлення санітарного автомобіля (необхідне відмітити):

• в пункті відправлення
• в пункті призначення
• не потребує. Перевезення забезпечується самім пасажиром.

8. Пасажир мандрує у супроводі , без супроводу (необхідне підкреслити)

Прізвище особи, яка супроводжує _______________________________ телефон_________

 9. Дата , штамп, ПІБ, підпис працівника офісу авіакомпанії (агентства). 

Частина ІІ
(заповнюється лікарем, відомості не підлягають розголошенню) 

10. Діагноз, включно негайний  прогноз __________________________________________
__________________________________________________________________________

11. Пасажира  можливо  перевезти сидячи,  повинен мандрувати лежачи.

12. Пасажир може (не може) підніматися, сходить по трапу літака. Потребує  ноші, крісло - коляску,  санітарний   автомобіль, допомогу під час   ходьби,   супроводження лікаря, медичної  сестри.

13. Інші інструкції і вимоги: застосування кисню, надання  медичної допомоги під час  транзитних (трансферних) посадок, дієтичне харчування, допомога для туалету, застосування ліків, інший  спеціальний догляд.

14. У пасажира немає  заразної хвороби. Його  вигляд, стан та поведінка не буде негативно впливати на інших  пасажирів, и він не буде їх турбувати. З медичної  точки зору він придатний до повітряного перевезення.

15. Назва медичної установи, ПІП та підпис лікаря, печатка лікаря, дата.

ЧАСТИНА III (підписується  пасажиром)

ДЕКЛАРАЦІЯ

Пасажир, що підписався нижче теперішнім, звільнює ...................... (назва перевізника) та/або інших перевізників, включаючи їх працівників та агентів, від будь-якої відповідальності за можливе ушкодження або погіршення стану  здоров’я пасажира (навіть у випадку смерті), які можуть виникнути у зв’язку або внаслідок повітряного перевезення або інших пов’язаних з цим перевезенням послуг. Пасажир, що підписався нижче, бере на себе відповідальність, яка не зазначена в загальних умовах перевезення, за будь-яку шкоду, заподіяну у зв’язку з перевезенням пасажира на рейсі .................... (назва перевізника)  та/або інших перевізників або шкоду, заподіяну третім   особам, і зобов’язується  сплатить усі можливі витрати  (використання санітарного автомобіля, послуги носіїв та таке інше).

            __________________                                          ________________
                    дата                                                                                 підпис

Примітка:

1. Залишить тільки необхідні послуги або відповідні вимоги  — решту викреслить.
2. Заповнюється у двох примірниках: оригінал прикріпляється до пасажирського  квитка (маршрут/квитанції), копія зберігається у архіві  перевізника.

Додаток 4

РЕГЛАМЕНТ (ЄС) № 1107/2006 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ

від 5 липня 2006 року
про права інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю
при використанні повітряного транспорту
(Текст має значення для ЄЕП)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства та, зокрема, частину 2 його статті 80,
Беручи до уваги пропозицію Комісії,
Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету (^[1][1]),
Після проведення консультацій з Комітетом регіонів,
Діючи відповідно до порядку, встановленого в статті 251 Договору (^[2][2]),

Оскільки:

(1)   Єдиний ринок авіапослуг повинен слугувати громадянам взагалі. Отже, інваліди та особи з обмеженою рухливістю, незалежно від того, чи була вона спричинена втратою дієздатності, старістю або будь-яким іншим фактором, повинні мати можливість подорожувати повітряним транспортом на рівні з іншими громадянами. Інваліди та особи з обмеженою рухливістю мають таке саме право на вільне пересування, свободу вибору та недискримінацію, що і всі інші громадяни. Це стосується не тільки подорожування повітряним транспортом, а й інших сфер життєдіяльності.

(2)   Тому інваліди та особи з обмеженою рухливістю мають бути допущені до перевезень та їм не повинно бути відмовлено у перельоті через їх інвалідність або обмежену рухливість, окрім випадків, коли це є виправданим з огляду на безпеку та передбачено законом. Перед підтвердженням бронювання, здійсненого інвалідами або особами з обмеженою рухливістю, авіаперевізники, їх представники та тур-оператори мають докласти всіх розумних зусиль для перевірки наявності причини, яка є виправданою з огляду на безпеку і яка перешкоджає таким особам здійснювати такі перельоти.

(3)   Цей Регламент не впливає на інші права пасажирів, встановлені законодавством Співтовариства та особливо Директивою Ради 90/314/ЄЕС від 13 червня 1990 року про комплексні подорожі, поїздки і тури (^[3][3]) та Регламентом (ЄС) № 261/2004 Європейського Парламенту та Ради від 11 лютого 2004 року про встановлення спільних правил виплати компенсацій та допомоги авіапасажирам у разі відмови у перевезенні та відміни або тривалої затримки рейсів (^[4][4]). Якщо подібна подія обумовлює подібне право на відшкодування або перереєстрацію відповідно до будь-якого з таких законодавчих актів, а також відповідно до Регламенту, особі, яка має таке право, має бути дозволено використати таке право лише один раз на свій власний розсуд.

(4)   З метою надання інвалідам та особам з обмеженою рухливістю можливості подорожувати повітряним транспортом на рівні з іншими громадянами, для задоволення їх особливих потреб їм має бути надана допомога в аеропорту, а також на борту літака за допомогою необхідного персоналу та обладнання. В інтересах соціальної інтеграції ці особи отримують таку допомогу безкоштовно.

(5)   Допомога, яка надається в аеропортах, розташованих на території держави-члена, на яку поширюється дія Договору, має, зокрема, надавати інвалідам та особам з обмеженою рухливістю можливість переміщатися від призначеного пункту прибуття в аеропорту до літака, а також від літака до призначеного пункту відбуття з аеропорту, в тому числі при посадці та висадці. Ці пункти мають бути розташовані принаймні на головних входах до будівель терміналу, біля стойок реєстрації, на залізничних, трамвайних, автобусних станціях та на станціях метро, на стоянках таксі та в інших місцях висадки, а також на автомобільних стоянках аеропорту. Допомога має бути організована таким чином, щоб не допускати переривання та затримки, забезпечуючи високі та відповідні стандарти на всій території Співтовариства та ефективне використання ресурсів, незалежно від того, надає її аеропорт або авіаперевізник.

(6)   Для досягнення таких цілей відповідальність за забезпечення високої якості допомоги в аеропортах несе центральний орган. Оскільки керівництво аеропортів відіграє головну роль у наданні послуг на території їх аеропортів, воно повинно нести таку загальну відповідальність.

(7)   Керівництво аеропортів може надавати допомогу інвалідам або особам з обмеженою рухливістю особисто. З іншого боку, з огляду на позитивну роль певних операторів та авіаперевізників у минулому, керівництво може укладати договори з третіми особами стосовно надання такої допомоги, без шкоди застосуванню відповідних правових норм Співтовариства, в тому числі про державні закупівлі.

(8)   Допомога має фінансуватися таким чином, щоб рівномірно розподілити обтяження між всіма пасажирами, які користуються аеропортом, та уникнути перешкод для перевезення інвалідів або осіб з обмеженою рухливістю. Найефективнішим способом фінансування є збір, що стягується з авіаперевізника, який користується аеропортом, пропорційний до кількості пасажирів, яких він перевозить до або з аеропорту.

(9)   З огляду на забезпечення, зокрема, того, що збори, які стягуються з авіаперевізника, відповідають допомозі, наданій інвалідам або особам з обмеженою рухливістю, а також що ці збори не спрямовуються на фінансування діяльності керівництва, яка не пов’язана з наданням такої допомоги, збори мають бути затверджені та застосовуватися прозоро. З огляду на це, Директива Ради 96/67/ЄС від 15 жовтня 1996 року про доступ до ринку наземного обслуговування в аеропортах Співтовариства (^[5][5]) та, зокрема, положення про відокремлення рахунків застосовуються тільки у випадках, коли це не суперечить цьому Регламенту.

(10) При організації надання допомоги інвалідам та особам з обмеженою рухливістю, а також підготовки персоналу аеропорти та авіаперевізники повинні брати до уваги документ 30 Європейської конференції з питань цивільної авіації (ЄКЦА), частина І, розділ 5, та його відповідні додатки, зокрема, Кодекс належної поведінки при наземному обслуговуванні осіб з обмеженою рухливістю, як викладено в Додатку J на момент ухвалення цього Регламенту.

(11) При вирішенні питань з проектування нових аеропортів та терміналів та під час капітальних ремонтів керівництво аеропортів повинно за можливості враховувати потреби інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю. Подібно до цього, авіаперевізники повинні за можливості враховувати такі потреби при вирішенні питань з проектування нового та нещодавно відремонтованого літака.

(12) Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 жовтня 1995 року про захист громадян стосовно обробки персональних даних та про вільне переміщення таких даних (^[6][6]) має бути приведена у виконання для гарантування поваги до недоторканості приватного життя інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю та для забезпечення того, що запитана інформація буде використана тільки для виконання зобов’язань щодо надання допомоги, передбачених у цьому Регламенті, та не буде використана проти пасажирів, які потребують такої допомоги.

(13) Уся необхідна інформація, яка надається авіапасажирам, має бути надана в альтернативних форматах, доступних для інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю, та має бути представлена принаймні тими самими мовами, що й інформація, яка надається іншим пасажирам.

(14) У разі втрати або пошкодження інвалідних колясок, інших пересувних засобів або допоміжних пристроїв під час обслуговування в аеропорту або під час транспортування на борт літака пасажир, якому належить таке обладнання, має отримати компенсацію відповідно до міжнародних та національних правових норм та правових норм Співтовариства.

(15) Держави-члени повинні спостерігати та забезпечувати дотримання цього Регламенту, а також призначити відповідний орган для приведення його у виконання. Це не впливає на право інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю на правову допомогу від судів згідно з національним правом.

(16) Важливо, щоб інвалід або особа з обмеженою рухливістю, яка вважає, що цей Регламент було порушено, могла подати це питання на розгляд керівництва аеропорту або на розгляд відповідного авіаперевізника, залежно від випадку. Якщо інвалід або особа з обмеженою рухливістю не може отримати задоволення у такий спосіб, вона має право подати скаргу до органу або органів, призначених для цього відповідною державою-членом.

(17) Скарги стосовно допомоги, наданої в аеропорту, мають бути адресовані органу або органам, призначеним для приведення у виконання цього Регламенту державою-членом, в якій знаходиться аеропорт. Скарги стосовно допомоги, наданої авіаперевізником, мають бути адресовані органу або органам, призначеним для приведення у виконання цього Регламенту державою-членом, яка видала ліцензію на здійснення діяльності авіаперевізнику.

(18) Держави-члени повинні встановлювати санкції за порушення цього Регламенту та забезпечувати, що такі санкції будуть застосовані. Санкції, які можуть включати в себе наказ виплати компенсації відповідній особі, мають бути ефективними, відповідними та стримуючими.

(19) Оскільки цілі цього Регламенту, а саме забезпечення високих та відповідних рівнів захисту та допомоги на всій території держав-член та забезпечення роботи суб’єктів економічної діяльності за гармонізованих умов на єдиному ринку, не можуть бути достатньою мірою досягнуті державами-членами, а тому можуть з огляду на масштаби та наслідки дій бути досягнуті радше на рівні Співтовариства, Співтовариство може ухвалити положення відповідно до принципу субсидіарності, визначеного в статті 5 Договору. Відповідно до принципу пропорційності, визначеного в такій статті, цей Регламент не виходить за межі, що є необхідним для досягнення таких цілей.

(20) Цей Регламент поважає основні права та дотримується принципів, визнаних, зокрема, Хартією Європейського Союзу з прав людини.

(21) Домовленості щодо тіснішої співпраці з використання Гібралтарського аеропорту були досягнуті у Лондоні 2 грудня 1987 року Королівством Іспанії та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії у спільній декларації міністрів закордонних справ двох країн. Такі домовленості ще не вступили в дію.

УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Стаття 1
Мета та сфера застосування

1. Цей Регламент встановлює правила захисту та надання допомоги інвалідам та особам з обмеженою рухливістю, які подорожують повітряним транспортом, як для захисту їх від дискримінації, так і для гарантування отримання ними допомоги.

2. Положення цього Регламенту застосовуються до інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю, які користуються або мають намір використовувати комерційні пасажирські авіапослуги при відбутті з, транзиті через та прибутті до аеропорту, якщо аеропорт знаходиться на території держави-члена, на яку поширюється дія Договору.

3. Статті 3, 4 та 10 також застосовуються до пасажирів, які відбувають з аеропорту, розташованого в третій країні, до аеропорту, розташованого на території держави-члена, на яку поширюється дія Договору, якщо обслуговуючим перевізником є авіаперевізник Співтовариства.

4. Цей Регламент не впливає на права пасажирів, встановлені Директивою 90/314/ЄЕС та відповідно до Регламенту (ЄС) № 261/2004.

5. У разі розбіжностей між положеннями цього Регламенту та положеннями Директиви 96/67/ЄС, перевага надається цьому Регламенту.

6. Застосування цього Регламенту до Гібралтарського аеропорту має тлумачитися як таке, яке не завдає шкоди відповідним юридичним положенням Королівства Іспанії та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно спорів щодо повноправності на території, де знаходиться аеропорт.

7. Застосування цього Регламенту до Гібралтарського аеропорту призупиняється, поки домовленості, включені до спільної декларації, укладеної міністрами закордонних справ Королівства Іспанії та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 2 грудня 1987 року, не наберуть чинності.

Стаття 2
Визначення

Терміни, які використовуються в цьому Регламенті, мають такі визначення:

(а) термін “інвалід” або “особа з обмеженою рухливістю” означає будь-яку особу, рухливість якої при використанні транспорту є обмеженою з причини будь-якої фізичної (сенсорної або опорно-рухливої, постійної або тимчасової) чи розумової недієздатності або недостатності, або з будь-якої іншої причини, або старість, та стан якої потребує відповідної уваги та пристосування до її особливих потреб в обслуговуванні, яке є доступним для всіх пасажирів;

(b) термін “авіаперевізник” означає авіатранспортне підприємство з чинною ліцензією на здійснення діяльності;

(с) термін “обслуговуючий авіаперевізник” означає авіаперевізника, який здійснює або має намір здійснити рейс за контрактом з пасажиром або від імені іншої особи, юридичної або фізичної, яка уклала контракт з таким пасажиром;

(d) термін “авіаперевізник Співтовариства” означає авіаперевізника з чинною ліцензією на здійснення діяльності, наданою державою-членом відповідно до Регламенту Ради (ЄЕС) № 2407/92 від 23 липня 1992 року про ліцензування авіаперевізників (^[7][7]);

(е) термін “тур-оператор” означає, за винятком авіаперевізника, організатора або роздрібного торгівця в межах значення частин 2 та 3 статті 2 Директиви 90/314/ЄЕС;

(f) термін “керівництво аеропорту” або “керівництво” означає орган, метою якого за національним законодавством є, зокрема, адміністрування та керування інфраструктурами аеропорту, а також координування та контроль діяльності різних операторів, присутніх в аеропорту або аеропортовій системі;

(g) термін “користувач аеропорту” означає будь-яку фізичну або юридичну особу, відповідальну за перевезення пасажирів на літаку з або до відповідного аеропорту;

(h) термін “Комітет користувачів аеропорту” означає комітет представників користувачів аеропорту або організацій, які їх представляють;

(і) термін “броня” означає той факт, що пасажир має квиток, або будь-який інший доказ, який вказує на те, що бронювання було прийняте та зареєстроване авіаперевізником або тур-оператором;

(j) термін “аеропорт” означає будь-яку територію землі, спеціально пристосовану для посадки, зльоту та маневрування літака, в тому числі допоміжні установки, які такі операції можуть передбачати для вимог повітряного сполучення та послуг, включаючи установки, необхідні для здійснення комерційних авіаперевезень;

(k) термін “автомобільна стоянка аеропорту” означає автомобільну стоянку в межах аеропорту або під безпосереднім контролем керівництва аеропорту, який обслуговує пасажирів, що використовують такий аеропорт;

(l) термін “комерційні пасажирські авіаперевезення” означає пасажирські авіаперевезення, що їх здійснює авіаперевізник у формі рейсового або позарейсового перельоту, запропонованого громадськості за достатню винагороду окремо або як частина пакета.

Стаття 3
Попередження відмови у перевезенні

Авіаперевізник, його представник або тур-оператор не повинні відмовляти з причини інвалідності або обмеженої рухливості у:

(а) затвердженні броні на рейс з або в аеропорт, на який поширюється дія цього Регламенту;

(b) посадці інваліда або особи з обмеженою рухливістю у такому аеропорті за умови, що така особа має дійсний квиток та броню.

Стаття 4
Часткові відміни, особливі умови та інформація

1. Незважаючи на положення статті 3, авіаперевізник, його представник або тур-оператор можуть відмовити з причини інвалідності або обмеженої рухливості у затвердженні броні або посадці інваліда або особи з обмеженою рухливістю:

(а) для задоволення застосовних вимог безпеки, встановлених міжнародним правом, правом Співтовариства або національним правом, або для задоволення вимог безпеки, встановлених органом, який видав дійсне свідоцтво авіаційного користувача відповідному авіаперевізнику;

(b) якщо розмір літака або його двері роблять фізично неможливою посадку або перевезення такого інваліда або особи з обмеженою рухливістю.

У разі відмови у затвердженні броні з причин, зазначених у підпунктах (а) або (b) першого пункту, авіаперевізник, його представник або тур-оператор мають докласти всіх належних зусиль, щоб запропонувати прийнятну альтернативу такій особі.

Інваліду або особі з обмеженою рухливістю, яким було відмовлено у посадці з причин її або його інвалідності або обмеженої рухливості, а також будь-якій особі, яка супроводжує таку особу відповідно до частини 2 цієї статті, має бути запропоноване право на відшкодування або зміну маршруту, як передбачено в статті 8 Регламенту (ЄС) № 261/2004. Право на зворотній рейс або зміну маршруту надається за умови задоволення всіх вимог безпеки.

2. За тих самих умов, зазначених у частині 1, перший пункт, підпункт (а), авіаперевізник, його представник або тур-оператор можуть вимагати супроводження інваліда або особи з обмеженою рухливістю іншою особою, яка здатна надати допомогу, необхідну такій особі.

3. Авіаперевізник або його представник повинні зробити доступними громадськості у прийнятних форматах та принаймні тими самими мовами, якими надається інформація іншим пасажирам, правила безпеки, які застосовуються до перевезення інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю, а також будь-які обмеження щодо їх перевезення або перевезення пересувних засобів через розмір літака. Тур-оператор повинен надати такі правила безпеки та обмеження для рейсів, включених до комплексних подорожей, поїздок і турів, які він організовує, продає або пропонує для продажу.

4. Коли авіаперевізник, його представник або тур-оператор здійснюють часткову відміну відповідно до частин 1 або 2, вони повинні негайно повідомити про це інваліду або особі з обмеженою рухливістю із зазначенням причин. На прохання авіаперевізник, його представник або тур-оператор повинні повідомити такі причини письмово інваліду або особі з обмеженою рухливістю протягом п’яти робочих днів з моменту отримання прохання.

Стаття 5
Призначення пунктів прибуття та відбуття

1. У співпраці з користувачами аеропорту через Комітет користувачів аеропорту, якщо такий є, та відповідні організації, які представляють інвалідів та осіб з обмеженої рухливістю, керівництво аеропорту повинно з урахуванням місцевих умов призначити пункти прибуття та відбуття в межах аеропорту або в пункті під безпосереднім контролем керівництва, обидва всередині або за межами будівель терміналу, в яких інваліди або особи з обмеженою рухливістю можуть з легкістю повідомити про своє прибуття в аеропорт та попросити на допомогу.

2. Пункти прибуття та відбуття, зазначені в частині 1, мають бути затверджені та повинні пропонувати основну інформацію про аеропорт у прийнятних форматах.

Стаття 6
Передача інформації

1. Авіаперевізники, їх представники та тур-оператори повинні вжити всіх заходів, необхідних для отримання у всіх своїх пунктах продажу на території держав-членів, на яких поширюється дія Договору, в тому числі продажу за телефоном та через Інтернет, повідомлень про необхідність допомоги, зроблених інвалідами або особами з обмеженої рухливістю.

2. Якщо авіаперевізник, його представник або тур-оператор отримають повідомлення про необхідність допомоги принаймні за 48 годин до оголошеного часу відправлення рейсу, він повинен передати відповідну інформацію принаймні за 36 годин до оголошеного часу відправлення рейсу:

(а) керівництву аеропортів відправлення, прибуття та транзиту; та

(b) обслуговуючому авіаперевізнику, якщо таким перевізником не було здійснено бронювання, якщо особа обслуговуючого авіаперевізника є невідомою на момент повідомлення, у разі чого інформація має бути передана якомога скоріше.

3. У всіх випадках, крім тих, що їх було зазначено в частині 2, авіаперевізник, його представник або тур-оператор повинні передати інформацію якомога скоріше.

4. Якомога скоріше після відправлення рейса, обслуговуючий авіаперевізник повинен повідомити керівництву аеропорту призначення, якщо він знаходиться на території держави-члена, на яку поширюється дія Договору, про кількість інвалідів або осіб з обмеженою рухливістю на такому рейсі, які потребують допомоги, зазначеної у Додатку І, а також про характер такої допомоги.

Стаття 7
Право на отримання допомоги в аеропортах

1. Якщо інвалід або особа з обмеженою рухливістю прибуває в аеропорт для подорожі літаком, керівництво аеропорту несе відповідальність за надання допомоги, зазначеної в Додатку І, таким чином, щоб така особа могла здійснити переліт, на який вона має броню, за умови, що повідомлення про особливу потребу особи у такій допомозі було зроблено авіаперевізнику, його представнику або тур-оператору принаймні за 48 годин до оголошеного часу відправлення рейса. Таке повідомлення також має поширюватися на зворотній рейс, якщо на рейс відправлення та на зворотній рейс було укладено контракт з тим самим авіаперевізником.

2. У разі потреби у використанні собаки-поводиря, це має бути забезпечено, за умови, що повідомлення про це було зроблено авіаперевізнику, його представнику або тур-оператору відповідно до застосовних національних норм, які охоплюють перевезення собак-поводирів на борту літака, якщо такі норми передбачені.

3. Якщо жодного повідомлення не було зроблено відповідно до частини 1, керівництво має докласти всіх розумних зусиль для надання допомоги, зазначеної у Додатку І, таким чином, щоб відповідна особа могла здійснити переліт, на який вона має броню.

4. Положення частини 1 застосовуються за умови, що:

(а)      особа присутня на реєстрації:

(і)    на момент, передбачений заздалегідь та письмово (в тому числі електронними засобами) авіаперевізником, його представником або тур-оператором; або

(іі)   якщо не було передбачено жодного часу, не пізніше однієї години до оголошеного часу відправлення; або

(b)      особа прибуває в пункт в межах аеропорту, призначений відповідно до статті 5:

(і)    на момент, передбачений заздалегідь та письмово (в тому числі електронними засобами) авіаперевізником, його представником або тур-оператором; або

(іі)   якщо не було передбачено жодного часу, не пізніше двох годин до оголошеного часу відправлення.

5. Якщо інвалід або особа з обмеженою рухливістю здійснює транзит через аеропорт, на який поширюється дія цього Регламенту, або перевозиться авіаперевізником або тур-оператором з рейса, на який вона має броню, на інший рейс, керівництво несе відповідальність за надання допомоги, зазначеної в Додатку І, таким чином, щоб така особа могла здійснити переліт, на який вона має броню.

6. При прибутті інвалідом або особою з обмеженою рухливістю літаком в аеропорт, на який поширюється дія цього Регламенту, керівництво аеропорту несе відповідальність за надання допомоги, зазначеної у Додатку І, таким чином, щоб така особа могла досягти свого пункту відбуття з аеропорту, як зазначено в статті 5.

7. Надана допомога має, за можливості, відповідати особливим потребам окремого пасажира.

Стаття 8
Відповідальність за допомогу в аеропортах

1. Керівництво аеропорту несе відповідальність за надання допомоги, зазначеної в Додатку І, без накладання додаткової плати на інвалідів або осіб з обмеженою рухливістю.

2. Керівництво може надавати таку допомогу самостійно. З іншого боку, дотримуючись своєї відповідальності та відповідно до стандартів якості, зазначених у частині 1 статті 9, керівництво може укладати контракти з однією чи більше сторонами щодо надання допомоги. У співпраці з користувачами аеропорту через Комітет користувачів аеропорту, якщо такий існує, керівництво може укласти такий контракт або контракти за своєї власної ініціативи або на прохання, в тому числі від авіаперевізника, та з урахуванням існуючих послуг у відповідному аеропорту. У разі відмови у такому проханні керівництво повинно надати письмове обґрунтування відмови.

3. Керівництво аеропорту може на недискримінаційній основі накладати спеціальну плату на користувачів аеропорту з метою фінансування такої допомоги.

4. Така спеціальна плата має бути розумною, залежною від затрат, прозорою та встановлюється керівництвом аеропорту у співпраці з користувачами аеропорту через Комітет користувачів аеропорту, якщо такий існує, або будь-яку іншу відповідну організацію. Вона має бути розподілена між користувачами аеропорту пропорційно до загальної кількості всіх пасажирів, яких він перевозить до або з такого аеропорту.

5. Керівництво аеропорту має відокремити рахунки своєї діяльності, пов’язаної з допомогою, яка надається інвалідам та особам з обмеженою рухливістю, від рахунків іншої своєї діяльності відповідно до сучасної комерційної практики.

6. Керівництво аеропорту має надати доступ для користувачів аеропорту через Комітет користувачів аеропорту, якщо такий існує, або будь-яку іншу відповідну організацію, а також для органів з приведення у виконання або органів, зазначених у статті 14, до перевіреного щорічного огляду отриманих плат та здійснених витрат стосовно допомоги, наданої інвалідам та особам з обмеженою рухливістю.

Стаття 9
Стандарти якості для допомоги

1. За винятком аеропортів, щорічний трафік яких складає менше ніж 150 000 комерційних пасажирських перевезень, керівництво має встановити стандарти якості для допомоги, зазначеної в Додатку І, та визначити вихідні вимоги для їх задоволення у співпраці з користувачами аеропорту через Комітет користувачів аеропорту, якщо такий існує, та організації, які представляють інвалідів та пасажирів з обмеженою рухливістю.

2. Під час встановлення таких стандартів слід повністю враховувати міжнародно визнані політики та кодекси поведінки стосовно полегшення транспортування інвалідів або осіб з обмеженою рухливістю, особливо Кодекс належної поведінки з наземного обслуговування осіб з обмеженою рухливістю Європейської конференції з питань цивільної авіації.

3. Керівництво аеропорту повинно опублікувати свої стандарти якості.

4. Авіаперевізник та керівництво аеропорту можуть домовитися про те, що для пасажирів, яких такий авіаперевізник транспортує до або з аеропорту, керівництво надаватиме допомогу вищого стандарту, ніж стандарти, зазначені в частині 1, або надавати послуги, які є додатковими до послуг, зазначених у Додатку І.

5. Для потреб будь-якого такого фінансування керівництво може накладати плату на авіаперевізника, яка є додатковою до плати, зазначеної в частині 3 статті 8, яка має бути прозорою, залежною від затрат та встановлюється після консультацій з відповідним авіаперевізником.

Стаття 10
Допомога авіаперевізників

Авіаперевізник повинен надавати допомогу, зазначену в Додатку ІІ, без накладання додаткової плати на інвалідів або осіб з обмеженою рухливістю, які відправляються з, прибувають в або здійснюють транзит через аеропорт, на який поширюється дія цього Регламенту, за умови, що така особа виконує умови, викладені в частинах 1, 2 та 4 статті 7.

Стаття 11
Підготовка

Авіаперевізники та керівництво аеропорту повинні:

(а) забезпечити, щоб увесь їх персонал, у тому числі працівники, найняті будь-яким субпідрядником, який надає безпосередню допомогу інвалідам та особам з обмеженою рухливістю, знав про те, як задовольнити потреби осіб, які мають інвалідність або обмежену рухливість;

(b) забезпечити підготовку з питань рівноправності інвалідів та поінформованості про проблеми інвалідів для всього свого персоналу, який працює в аеропорту і безпосередньо обслуговує подорожуючих;

(с) забезпечити, щоб після наймання весь новий персонал пройшов підготовку з поінформованості про проблеми інвалідів і курс повторної підготовки, за необхідності.

Стаття 12
Компенсація за втрату або пошкодження інвалідних колясок, інших пересувних засобів та допоміжних пристроїв

Якщо інвалідні коляски, інші пересувні засоби або допоміжні пристрої будуть загублені або пошкоджені під час обслуговування в аеропорту або транспортування на борт літака, пасажир, якому належить таке обладнання, має отримати компенсацію відповідно до правил міжнародного права, права Співтовариства та національного права.

Стаття 13
Виключення відмови

Зобов’язання перед інвалідами та особами з обмеженою рухливістю відповідно до цього Регламенту не повинні бути обмежені або відмовлені.

Стаття 14
Орган з приведення у виконання та його задачі

1. Кожна держава-член має призначити орган або органи, відповідальні за приведення у виконання цього Регламенту стосовно рейсів, які відправляються з або прибувають в аеропорти, які знаходяться на її території. За необхідності, такий орган або органи повинні вжити заходів, необхідних для забезпечення поваги до прав інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю, в тому числі відповідності стандартам якості, зазначеним у частині 1 статті 9. Держави-члени повинні повідомити Комісії про призначений орган або органи.

2. Держава-член повинна, за необхідності, забезпечити те, щоб орган або органи з приведення у виконання, призначені відповідно до частини 1, також забезпечили задовільне виконання статті 8, у тому числі стосовно положень про плати з огляду на уникнення нечесної конкуренції. Вони також можуть призначити спеціальний орган для цього.

Стаття 15
Порядок подання скарг

1. Інвалід або особа з обмеженою рухливістю, яка вважає, що цей Регламент було порушено, може подати справу на розгляд керівництва аеропорту або на розгляд відповідного авіаперевізника, залежно від випадку.

2. Якщо інвалід або особа з обмеженою рухливістю не може отримати задоволення у такий спосіб, скарги про передбачуване порушення цього Регламенту можуть бути подані до будь-якого органу або органів, призначених відповідно до частини 1 статті 14, або до будь-якого іншого компетентного органу, призначеного державою-членом.

3. Орган в одній державі-члені, який отримує скаргу стосовно справи, яка підпадає під відповідальність призначеного органу іншої держави-члена, повинен передати скаргу органу такої іншої держави-члена.

4. Держави-члени повинні вжити заходів для інформування інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю про їх права за цим Регламентом та про можливість подання скарг такому призначеному органу або органам.

Стаття 16
Штрафи

Держави-члени повинні встановити правила про штрафи, які застосовуються за порушення цього Регламенту, та вжити всіх заходів, необхідних для забезпечення того, що ці правила будуть запроваджені. Передбачені штрафи мають бути ефективними, відповідними та стримуючими. Держави-члени повинні повідомити про ці положення Комісії та негайно повідомляти їй про будь-які подальші зміни, які впливають на них.

Стаття 17
Звіт

Комісія повинна звітувати Європейському Парламенту та Раді щонайпізніше до 1 січня 2010 року про роботу та наслідки цього Регламенту. Звіт має супроводжуватися, за необхідності, законодавчими пропозиціями, які детальніше запроваджують положення цього Регламенту або переглядають його.

Стаття 18
Набрання чинності

Цей Регламент набирає чинності на 20-ий день після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він вступає в силу з 26 липня 2008 року, за винятком статей 3 та 4, які вступають в силу з 26 липня 2007 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та повинен прямо застосовуватись у всіх державах членах.

Вчинено у Страсбургу 5 липня 2006 року

ДОДАТОК І
Допомога керівництва аеропортів

Допомога та заходи, які необхідні для того, щоб інваліди та особи з обмеженою рухливістю могли:

• повідомляти про своє прибуття в аеропорт та попросити на допомогу в призначених пунктах у межах та поза межами будівель терміналу, зазначених в статті 5,
• пересуватися з призначеного пункту до стійки реєстрації,
• здавати та реєструвати багаж,
• пересуватися від стійки реєстрації до літака з проходженням еміграційних, митних та захисних процедур,
• сідати на борт літака за допомогою ліфтів, інвалідних колясок або за іншої необхідної підтримки,
• пересуватися від дверей літака до своїх місць,
• зберігати та доставати багаж на літаку,
• пересуватися від своїх місць до дверей літака,
• висаджуватися з літака за допомогою ліфтів, інвалідних колясок або за іншої необхідної підтримки,
• пересуватися від літака до зали видачі багажу та отримувати багаж з проходженням імміграційних та митних процедур,
• пересуватися від зали отримання багажу до призначеного пункту,
• пересуватися до рейса сполучення у разі транзиту з отриманням допомоги в повітрі та на землі, а також у межах та між терміналами, за необхідності,
• пересуватися до туалету, за необхідності.

Якщо інваліду або особі з обмеженою рухливістю допомагає супровідна особа, такій особі на її прохання має бути дозволено надавати необхідну допомогу в аеропорту та при посадці та висадці.

Наземне обслуговування всіх необхідних пересувних засобів, у тому числі такого обладнання, як електричні інвалідні коляски, за умови попереднього попередження за 48 годин та з урахуванням можливих обмежень простору на борту літака та застосування відповідного законодавства про небезпечні товари.

Тимчасова заміна на аналогічній основі пошкоджених або загублених пересувних засобів, хоча й не необхідних.

Наземне обслуговування собак-поводирів, за необхідності.

Надання необхідної для здійснення перельотів інформації у прийнятних форматах.

ДОДАТОК ІІ 
Допомога авіаперевізників

Перевезення собак-поводирів у клітці відповідно до національних положень.

На додаток до медичного обладнання, транспортування до двох одиниць пересувних засобів на інваліда або особу з обмеженою рухливістю, в тому числі електричних інвалідних колясок (за умови завчасного попередження за 48 годин та з урахуванням можливих обмежень простору на борту літака та згідно з відповідним законодавством про небезпечні товари).

Надання важливої інформації про рейс у прийнятних форматах.

Докладання всіх розумних зусиль для організації місця сидіння відповідно до потреб окремих осіб з інвалідністю або обмеженою рухливістю на прохання та з урахуванням вимог безпеки та доступності.

Допомога у пересуванні до туалету, за необхідності.

Якщо інваліду або особі з обмеженою рухливістю допомагає супровідна особа, авіаперевізник має докласти всіх розумних зусиль для надання такій особі місця сидіння біля інваліда або особи з обмеженою рухливістю.

___________________________________

([1][1]) ОВ С 24, 31.01.2006, с. 12.
([2][2]) Висновок Європейського Парламенту від 15 грудня 2005 року (ще не опублікований в Офіційному віснику) та Рішення Ради від 9 червня 2006 року.
([3][3]) ОВ L 158, 23.06.1990, с. 59.
([4][4]) ОВ L 46, 17.02.2004, с. 1.
([5][5]) ОВ L 275, 25.10.1996, с. 36. Директива зі змінами, внесеними Регламентом (ЄС) № 1882/2003 Європейського Парламенту та Ради (ОВ L 284, 31.10.2003, с. 1).
([6][6]) ОВ L 281, 23.11.1995, с. 31. Директива зі змінами, внесеними Регламентом (ЄС) № 1882/2003.
([7][7]) ОВ L 240, 24.08.1992, с. 1.