Екологічна безпека та охорона довкілля передбачає зменшення негативного впливу авіаційної діяльності на навколишнє середовище, визначення екологічної ємності аеропортів, посилення ролі екологічного управління, удосконалення та розробка національної нормативно-правової бази та адаптація її до міжнародних вимог.
З метою регулювання діяльності з питань охорони навколишнього середовища Державіаслужба розробляє та запроваджує нормативно-правову базу, яка дозволить реалізувати практику та рекомендації ІСАО в політиці охорони навколишнього природного середовища в галузі авіації.
Україна повністю підтримує політику і практику ІСАО в галузі охорони навколишнього середовища, визначену Резолюцією Асамблеї ІСАО А39-2 і прагне до досягнення глобальної бажаної мети утримання нейтрального росту емісії вуглецю від міжнародної авіації, починаючи з 2020 року, а також запровадження в 2020 році глобального ринкового механізму створеного з метою зменшення викидів від цивільної авіації. При цьому ринковий механізм повинен враховувати принцип спільної, але диференційованої відповідальності та відповідних можливостей, особливі обставини, а також принцип недискримінації та рівних і справедливих можливостей.
Серед основних проблем охорони навколишнього природного середовища від впливу авіації визначають:
- забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, водних об’єктів через викиди шкідливих речовин з авіадвигунів та стаціонарних джерел;
- шумове забруднення;
- нераціональне планування та організація землекористування;
- негативний вплив на довкілля при перевезені небезпечних і радіоактивних речовин, у т.ч. аварійні забруднення через використання неякісної, застарілої техніки.